Технологія особистісно зорієнтованого уроку

Модульно-розвивальна система навчання.

Основні характеристики міні-модулів (за А. Фурманом)

1. Настановно-мотиваційний модуль

Мета: формування внутрішньої мотивації змістово спроектованої навчально-розвивальної діяльності вчителя та учнів.

Основний психолого-педагогічний зміст:

постановка нових навчально-виховних цілей;

стимулювання прагнення учнів до успіхів у діяльності;

актуалізація мотиваційних резервів учнів;

створення психологічного клімату довіри між учителем і учнем;

відчуття учнем власної компетентності;

внутрішнє входження вчителя й учня в ситуацію вільного вибору;

позитивне проблемно-діалогічне прийняття учнем навчально-виховних цілей;

введення учнів у спроектоване понятійно-термінологічне поле;

формування внутрішньої мотивації учіння;

привернення уваги учнів до змістового модуля;

доказовість актуальності виучуваного матеріалу;

емоційна насиченість пізнавальної активності учнів;

усвідомлення учнями проблемно-пошукового поля;

пред’явлення структурно-часової моделі ціннісної навчальної діяльності;

попередня самостійна робота учнів, у тому числі випереджальні домашні завдання, досліди тощо.

2. Змістово-пошуковий модуль

Мета: розвиток пошуково-пізнавальної активності й самостійності учнів.

Основний психолого-педагогічний зміст:

мінімізація теоретичного матеріалу теми;

ґрунтовна психологічна готовність учителя й учнів до спільного пошуку нового знання;

актуалізація опорних знань і пошук їхніх зв’язків із невідомими знаннями;

формування й перероблення кожним учасником навчального процесу внутрішніх проблемних ситуацій, що функціонують на основі єдиної навчальної проблемної ситуації;

створення оптимальних психолого-дидактичних умов для продуктивного функціонування внутрішніх проблемних ситуацій учителя й учня;

змістовність і розгорнутість зовнішнього і внутрішнього нововведень.

3. Контрольно-смисловий модуль

Мета: первинне осмислення (розвиток оцінки й самооцінки, контролю й самоконтролю, формування пошуково-смислового поля).

Основний психолого-педагогічний зміст:

система завдань для оцінювання рівнів засвоєння й розуміння навчального матеріалу;

рівні осмислення навчальної інформації залежно від віку;

оцінювання учнями правильності розуміння набутих знань;

корекція адекватності оволодіння навчальною інформацією;

проміжна рефлексія учителем правильності форм і методів результативності навчання;

стимулювання успіхів у конкретній навчальній діяльності;

визначення ступеня оволодіння навчальним матеріалом;

визначення рівня розуміння смислового змісту виучуваного.

4. Адаптивно-перетворювальний модуль

Мета: формування вмінь, навичок і норм діяльності, застосування знань у нестандартних ситуаціях.

Основний психолого-педагогічний зміст:

система вправ для вироблення вмінь і навичок;

диференціація навчальних завдань, форм і методів навчальної діяльності для практичного використання знань;

відпрацювання способів навчальної діяльності;

творче перенесення знань у нові умови діяльності;

взаємооцінка засвоєних знань і вироблення вмінь учнями;

осмислення ефективності різних форм діяльності в різних ситуаціях.

5. Системно-узагальнювальний модуль

Мета: формування цілісної системи особистих знань.

Основний психолого-педагогічний зміст:

уміння визначити місце певного модуля в загальному змісті навчального курсу й освіти в цілому;

тестове оцінювання рівня оволодіння знаннями, нормами, цінностями;

встановлення зв’язків і закономірностей між поняттями і явищами (аналіз і синтез), причинно-наслідкових, функціональних та інших зв’язків;

структурування виучуваного матеріалу;

встановлення логічних зв’язків;

оформлення систематизованих знань через знаково-графічні засоби (таблиці, схеми та ін.);

перехід від часткових до широких узагальнень.

6. Контрольно-рефлексивний модуль

Мета: розвиток творчої рефлексії.

Основний психолого-педагогічний зміст:

підсумковий контроль оволодіння знаннями, нормами, цінностями;

взаємозалежність оцінки вчителя і самооцінки учня;

спільний звіт учителя й учня про соціальне зростання під час проходження повного функціонального циклу;

усвідомлення засвоєного набору норм діяльності;

особистий відбір змістових цінностей.

Категорія: Педагогіка | Переглядів: 1232 | Додав: efremova-marina | Дата: 19.10.2013

Педагогічна технологія розвивального навчання

(Д. Ельконіна — В. Давидова)

Концептуальні положення системи розвивального навчання знаходимо в обґрунтуванні А. Виготського, А. Занкова, В. Давидова, Д. Ельконіна. Так, А. Виготський установив, що розвиток інтелекту дитини відбувається через зону «найближчого розвитку», коли дитина спочатку може робити щось у співпраці з дорослими, а потім переходить на такий рівень розвитку, коли цю дію може виконати самостійно. А. Виготський вважав, що «тільки те навчання в дитячому віці буде добре, коли воно випереджує розвиток і веде розвиток за собою».

Дидактична парадигма розвивального навчання базується на розумінні учня як суб’єкта пізнання, а навчальний процес розглядається не як діяльність, що спрямована на нагромадження суми наукових знань, їх засвоєння і відтворення, а як розвиток пізнавальних здібностей. Утверджується ідея, що розвиває не саме знання, а спеціальне його конструювання, моделювання, методи пізнання (Б. Скомороський).

Головна мета розвивального навчання — забезпечити розвиток дитини; формування активного, самостійного, творчого мислення учнів і на цій основі поступового переходу до самостійного навчання.

Завдання розвивального навчання: формування особистості з гнучким розумом, розвиненими потребами до подальшого пізнання та самостійних дій, певними навичками та творчими здібностями.

На думку О. Дусавицького, головною метою розвивального навчання є формування «вміння вчитися» — загальної здібності, яка дозволяє учням у майбутньому самостійно оволодівати будь-якими знаннями.

Розвивальне навчання передбачає педагогічно доцільну організацію навчального процесу, за якої учень має оптимальні умови для розумового розвитку відповідно до його навчальних можливостей. Це так вибудована модель розвивальної взаємодії, яка забезпечує максимальний розвиток навчально-пізнавальної активності і учня, і вчителя, як зазначає Б. Скомороський.

Модель організації розвивального навчання передбачає реалізацію таких етапів (О. Любарська):

 формування в учнів мотивів навчання, позитивного ставлення до нього;

оволодіння новою інформацією, тобто пізнавальна діяльність школярів, спрямована на опанування нових знань та способів навчальних дій;

відтворювання учнями засвоєного матеріалу;

формування вмінь та навичок у стандартних і нових умовах;

узагальнення знань, умінь та навичок школярів;

продуктивна пізнавальна діяльність учнів для формування знань, умінь та навичок на творчому рівні.

Принципи розвивального навчання:

заняття здійснюються на високому рівні складності;

вивчення програмового матеріалу високими темпами;

провідне місце теорії;

усвідомлене засвоєння учнями навчального матеріалу, засобів застосування знань на практиці.

Теоретичні засади розвивального навчання (Б. Скомороський).

Категорія: Педагогіка | Переглядів: 2887 | Додав: efremova-marina | Дата: 19.10.2013


1. Рекомендації до ведення класного журналу.

2. Рекомендації до ведення сторінок класного журналу (по предметах).

3. Рекомендації до ведення учнівських зошитів учнів 1-4 класів, іноземної мови, математики, української мови та літератури, світової літератури.

4. Рекомендації до оформлення наказів із загальних питань.

5. Рекомендації до складання та оформлення посадових інструкцій працівників закладу освіти.

6. Рекомендації до складання та оформлення правил внутрішкільного розпорядку для працівників закладу освіти.

7. Рекомендації до технології підготовки та проведення педради.

8. Рекомендації до оформлення протоколу та витягу з протоколу педагогічної ради.

9. Рекомендації до ведення книг і журналів у навчальному закладі.

10. Наказ МОН України №522 від 07.11. 2000 р. "Про затвердження Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності".

11. Наказ МОН України №114 від 20.02. 2002 р. "Про затвердження Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад".

12. Критерії оцінювання освітніх інновацій та заявок на проведення дослідно-експериментальної роботи регіонального рівня.

13. Порядок надання статусу експериментального закладу освіти регіонального рівня.

14. Порядок оформлення документів на проведення дослідно-експериментальної роботи регіонального (обласного) рівня.

15. Порядок оформлення документів на проведення дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня.

Категорія: Корисні Інтернет-ресурси | Переглядів: 1934 | Додав: efremova-marina | Дата: 06.10.2013

« 1 2