Главная » Статьи » Методический бюллетень

Від демократизації школи до демократизації української освіти.
Гришина С.А.,
Єфремова М.М.,
заступники директора з НВР
Від демократизації школи до демократизації української освіти 
(з досвіду роботи Слов’янської ЗОШ І-ІІІ ст. №15)
Кожна школа може обрати собі свій шлях – чи пасивно пристосовуватися до зовнішніх змін, чи намагатися активно впливати на зовнішнє оточення.
Наша школа розвивається відповідно до прогресивних динамічних змін зовнішнього середовища, одночасно впливаючи на нього, застосовуючи для реалізації своєї мети все, що працює на головне завдання, що є  пріоритетним для будь-якого навчального закладу, - формування й розвиток демократичного суспільства й активного громадянина в ньому.
Для того, щоб досягти результатів у складному процесі становлення учня як громадянина, потрібно мобілізувати зусилля не тільки школи, а й громадськості, а навчальний заклад розглядати не тільки як педагогічну, а й соціальну систему.
Якщо говорити про педагогічну систему, то вона є самостійною, складною, але її не можна відокремлювати від інших, бо вона є частиною системи наступного рівня, і вони разом утворюють спільну цілісну систему регіону, міста, області, країни. Ми впевнені: якщо кожна підсистема здійснюватиме демократичні перетворення, то й уся система української освіти стане відкритою й демократичною.
Проблем, що виникають у процесі створення й діяльності демократичної школи чимало. Найбільш актуальна стосується управління навчальним закладом. Чому? Відповімо. Умовно у сфері управління можна виокремити чотири суб’єкти, які є відносно самостійними, але за чинним законодавством мають у тій чи іншій мірі право брати участь в управлінні школою. Це педагогічний колектив, учні, їх батьки та громадськість.
Яким же чином наша школа здійснює свою демократичну діяльність? Спробуємо дати відповідь на це питання.
Насамперед, головне завдання, що постало перед нами, - сформувати спільні поняття, пов’язані з демократією, у всіх учасників навчального процесу й відтворити між ними демократичні стосунки. Важливо, щоб усі однаково розуміли, що собою являє процес демократизації школи й для чого все це потрібно.
Пропонована нами модель демократичного освітнього простору являє собою взаємодію органів педагогічного, учнівського, батьківського самоврядування та громадськості.
Перший крок, що був зроблений нами в напрямку її реалізації, -  засідання науково-методичної ради школи, де була обрана проблема, над якою наш колектив працює вже п’ятий рік, - «Від інноваційного змісту уроку й технологій освіти через педагогічну майстерність учителя до формування особистості учня й підготовки його до життя в сучасних умовах». На педагогічній раді розглянуто питання «Демократизація навчально-виховного процесу в сучасній школі». Були проведені предметні методичні об’єднання та методичні тижні з теми «Активні й інтерактивні методи», бо їх використання на уроках та позакласній роботі є також частиною демократизації навчально-виховного процесу. Використання цих методів на уроках, класних годинах та позакласних заходах дозволило вчителям зробити свої уроки неформальними й значно цікавими.     
Учителі початкової школи на уроках з предмету «Я і Україна (Громадянська освіта)», середньої та старшої - на уроках з основ здоров’я та правознавства, зі спецкурсу «Молодь на роздоріжжі», а також класних годинах з учнями вивчали, повторювали й закріплювали поняття «демократія», «громадянин», «права», «обов’язки» тощо.    
Проведена правоосвітня робота з батьками, які взяли активну участь у шкільній конференції, а також обговорили на батьківських зборах тему «Гуманізація та демократизація виховання в сім’ї та школі».   
Наступний крок – створення Ради школи, до складу якої ввійшли кращі представники з числа педагогів, учнів та їх батьків. 
Але демократії неможливо навчити, якщо просто розповідати про це на уроках з навчальних предметів, педагогічних радах та батьківських зборах. Дуже важливим у цьому є взаємини всіх учасників педагогічного процесу, особливо у форматі «учитель – учень», а також ставлення й готовність кожного до демократичних змін.
Учитель має бути носієм прогресивних ідей. Для цього йому необхідно підвищувати кваліфікацію й удосконалювати професійні навички. Тому найважливішим напрямком роботи адміністрації школи є постійне удосконалення педмайстерності вчителів через курсову систему підвищення кваліфікації, участі педагогів у вебінарах, Інтернет-форумах, отримують практичні знання на майстер-класах тощо. Демократичний клімат сприяє тому, що сьогодні в школі працює 73% вчителів, які мають першу та вищу кваліфікаційну категорію. Педагоги із задоволенням беруть участь у професійних конкурсах «Учитель року», «Класний керівник року», поширюють свій досвід на рівні міста, області. Школа, а також окремі методичні об’єднання мають свої сайти, які наповнюються розробками уроків, позакласних заходів, матеріалами з атестації.
Однією з форм демократизації освітнього простору є експериментально-дослідна діяльність нашого навчального закладу з питань інклюзивної освіти. У школі є класи, де навчаються діти з особливими освітніми потребами, якими опікується психолого-медико-педагогічна служба. Досвід роботи цієї служби був узагальнений на рівні міста й області, поширюється через науково-методичний журнал «Педагогічна скарбниця Донеччини». 
    Навчання основам демократії відбувається не тільки під час навчального процесу. Воно пов’язане з усім, чим займаються учні на уроках і після них. Позакласна робота є складовою навчального процесу і реалізується вона в нашій школі через розвиток системи учнівського самоврядування. 
З жовтня 1996 р. було створено демократичний учнівський орган - дитячо-юнацьку республіку «Бріг», розроблено її Статут, положення «Про парламент школи», затверджено функції шкільних міністерств. 
За принципом діяльності шкільного парламенту кожен учнівський  колектив має свій орган самоврядування. Щороку проходить традиційний конкурс «Паспорт класу», що демонструє спільні зусилля учнів, батьків, класного керівника щодо створення класного колективу.
Протягом останніх років кращі колективи нашої школи були переможцями:
- міських конкурсів «Наш клас – наша сім’я», «Єврородина»;
- проектів «Я пишаюся…», «Навіки в боргу», «Наше місто найчистіше», «Діти Донбасу за чисту планету»;
- ділових ігор «Лідер року», «Молодь обирає здоров’я» й багатьох інших.
Важливим є і той факт, що органам учнівського самоврядування надано право голосу в управлінні школою, і це дозволяє їм впливати на рішення, які стосуються безпосередньо життєдіяльності школярів. 
Беручи участь у громадському шкільному житті, наші учні вчаться висловлювати власну думку, поважати думку інших, а це сприяє усвідомленню навичок демократії. Учнівське самоврядування дозволяє також учитися демократії на практиці, коли проходить передвиборча кампанія й самі вибори.
Усім відомо, наскільки складно залучити батьків до активної шкільної діяльності. Але в нашій школі такої проблеми не існує через те, що батьки беруть участь в управлінні навчальним закладом. Ними обрано батьківські комітети школи й класу, створено Раду профілактики правопорушень. Особливу увагу наша школа приділяє підвищенню психолого-педагогічних знань батьків. Для цього проводяться конференції, тренінги, семінари, лекції, індивідуальні тематичні консультації з різних питань.     

Категория: Методический бюллетень | Добавил: efremova-marina (28.02.2014)
Просмотров: 910 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0